ПЕДРАДИ У 2016-2017 н.р.

Вересень:

     Підсумки роботи ДНЗ за минулий рік та завдання на новий навчальний рік.

1. Аналіз діяльності педагогічного колективу за минулий навчальний рік та затвердження річного плану ДНЗ на 2016-2017н.р.
2. Стан готовності ДНЗ до нового навчального року.
3. Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017н.р.
4. Затвердження розкладу занять, та режиму роботи.

Листопад

     Організація музичного виховання в сучасному дошкільному закладі .

1. Про організацію музичного виховання в ДНЗ (лист МОН).
2. Стан музичного виховання в ДНЗ.
3. Інноваційні технології в музичному вихованні.
4. Взаємодія вихователя та муз. керівника.                           

Лютий

     Формування міжособистісних відносин дошкільників.

1. Співпраця дошкільного закладу і сім’ї у формуванні соціальної компетентності дитини.
2. Спільна продуктивна діяльність на заняттях та у трудовій діяльності, як засіб формування взаємин у дошкільників.
3. Становлення взаємин дошкільників у грі.

Травень

     Підсумки роботи за рік: досягнення, перспективи розвитку

1. Наступність в роботі ДНЗ та школи.
2.  Про готовність дітей до навчання у школі.
3. Підсумки методичної роботи педагогічного колективу за 2016-2017 н.р. Завдання педколективу на літній оздоровчий період.

 Ситуація, що склалася в економіці нашої країни, характеризується радикальним перетворенням всіх сфер суспільного життя.

Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної,правової, політичної і моральної грамотності молодого покоління.

Тому економічне виховання — порівняно новий напрям у дошкільної педагогіки, в даний час, актуально і затребувано особливо гостро.

Насправді — малюк рано включається в економічне життя сім’ї, стикається з грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в купівлі — продажу та іншими явищами, опановуючи таким чином економічну інформацію на життєвому, часто спотвореному рівні.

Невірно і небезпечно покладатися на стихійне засвоєння знань про навколишнє життя, наприклад, дуже вразливі з етичної сторони поняття: гроші, багатство, бідність, реклама, кредит, борги та інше.

Досвід показує, що в них закладений величезний моральний потенціал, що позначається таким етичним змістом як чесність, доброта, працьовитість, мистецтво користуватися.

В даний час педагоги орієнтуються на формування у дітей вже до 6, 7 років елементарних знань про економіку, однак, на практиці дорослі часто не мають конкретних методичних рекомендацій, літератури, які допомагали б їм у вихованні людини, яка вміє економічно мислити.

У теорії і практиці сучасного економічного виховання та освіти виявляються деякі протиріччя:

-Спостерігається тенденція до завищення можливостей дітей; дошкільнят знайомлять зі складними поняттями, які виходять за рамки їх повсякденному житті та досвіду;

— В економічному вихованні дошкільнят необхідно особливий акцент зробити на його взаємозв’язок з моральним вихованням;

-Стверджуючи необхідність і важливість економічної підготовки дітей і молоді, ігнорується трудове виховання і знецінюється праця — одна і провідних категорій економічної науки і засобів виховання;

Ці фактори і недостатня методична розробленість даної проблеми привели до створення сторінки на сайті дошкільного закладу, де у відповідній віком, доступної та пізнавальній формі, дається інформація для батьків з економічного виховання дошкільників.

Мета занять з економіки:

-Дати теоретичні основи економічних наук — через ознайомлення з найбільш доступними економічними поняттями;

-Включення в підготовчу роботу занять з математики (наприклад, найпростіші підрахунки), малювання, аплікації (реклама, її виготовлення);

-Ознайомлення з рекламою, як способом поширення інформації про товари та послуги, розуміння значення реклами;

-За допомогою ігор, економічних задач, кросвордів та інших форм ввести в складний світ речей, людських відносин, відношення до грошей, чесним способам їх заробляння і розумному використанню.

Таким чином — завдання підготовки батьків допомогти дошкільнику адаптуватися до сучасної дійсності, стати соціально повноцінноюособистістю, правильно розуміти і оцінювати ті явища навколишнього життя, які мимоволі вторгають

Наступність в роботі ДНЗ та школи

Школа не повинна вносити різкого

перелому в життя дитини. 

Нехай, ставши учнем, дитина продовжує

робити сьогодні те, що робила вчора.

Нехай нове з'являється в її житті поступово

і не збентежує лавиною переживань.

В.О. Сухомлинський

Реформаційні процеси, що відбуваються у сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв’язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним з яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. У відповідності з чинним законодавством та нормативно-правовими документами саме наступність є однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності між першими її сходинками – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Напрямки наступності

Перший напрямок – це узгодити мету на дошкільному і початковому шкільному рівнях.

Мета дош­кільної освіти - всебічний загальний розвиток дитини, визначений Базо­вим компонентом дошкільної освіти у відповідності з потенційними віко­вими можливостями і специфікою дитинства як самооцінного періоду життя людини.

На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Мета освіти в початковій школі - продовжити все­бічний загальний розвиток дітей з урахуванням специфіки шкільно­го життя поряд з освоєнням найважливіших навчальних навичок у читанні, письмі, математиці та ін.

Другий напрямок – збагатити освітній зміст у початковій школі. На основі досліджень О.Я. Савченко, О.В. Проскури, О.Л. Кононко та ін., мова йде:

• про введення в педагогічний процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (самодіяльних ігор, драматизацій, тех­нічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);
• про насичення змісту навчання такими знаннями історико-географічного і краєзнавчого характеру, які б максимально активізу­вали пізнавальні інтереси дітей, відповідали б їх потребам у практичній дії і формували почуття відповідальності за найближче оточення (ділянка школи, рослини на ділянці й у класі, оформлення приміщень);
• про збагачення змісту уроків естетичного циклу, художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, заснованих на її індивідуальному емоційно-образному баченні; про прилучення до національної художньої культури шляхом відвідування музеїв, виставок, майстерень художників, концертів, театрів, бібліотек.

Мета – збагатити загальнокультурний розвиток дитини (роз­ширити її інформаційний простір; виховати культуру сприйняття, почуттів, відносин, сформувати систему цінностей і переваг), а не тільки і не стільки її конкретні знання, які вона повинна відтворю­вати за вимогою вчителя.

Третій напрямок - удосконалити форми організації і методи навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі. Су­часні наукові дослідження Л.А.Парамонової, М.М.Поддякова, З.М.Істоміної, Т.М.Фадєєвої вказують на необхідність:

• відмовитися від регламентованого навчання в ДНЗ (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд по типу шкільного, відповідей по піднятій руці тощо.);
• забезпечити рухову активність дітей у школі на уроках фізкультури, великих перервах, а також у процесі позакласної роботи;
• використовувати різноманітні форми навчання, що включа­ють специфічні види діяльності на інтегративній основі;
• використовувати в ДНЗ циклічність і проектну організацію змісту навчання, що створює умови для використання самими дітьми наявного в них досвіду;
• забезпечити взаємозв'язок занять (фронтальних, групових) з повсякденним життям дітей, самостійною діяльністю (ігро­вою, художньою, конструктивною тощо);
• створити розвивальне предметне середовище як у дошкільному закладі, так і початковій школі, функціонально моделюючий зміст ди­тячої діяльності;
• використовувати методи, що активізують у дітей мислення, уяву, пошукову діяльність, тобто елементи проблем­ності у навчанні, дивергентні задачі, задачі відкритого типу, що ма­ють варіанти "правильних" рішень. Останній метод особливо важливий для початкової школи, тому що тут переважають конкретні спо­соби дії, що відповідають визначеним класам завдань. Сполучення задач відкритого і закритого типу - одна з умов активізації пізнавальної діяльності дітей, розвитку гнучкості мислення не тільки на заняттях з математики, але й гуманітарного циклу;
• використовувати в початковій школі (особли­во в перший рік навчання), ігрові прийоми, створювати емоційно-значимі ситуації, умови для самостійної практичної діяльності, коли діти можуть на основі наявних у них знань виявляти ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;
• змінити форми спілкування дітей як на заняттях у дошкіль­ному закладі, так і на уроках у школі; забезпечити дитині можливість орієнтуватися на партнера-однолітка, взаємодіяти з ним і вчитися в нього (а не тільки в дорослого); підтримувати діалогічне спілкуван­ня між дітьми; визнавати право дитини на ініціативні висловлюван­ня й аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помил­ку. Адже саме в процесі такого спілкування діти обговорюють за­гальне завдання, шукають способи його вирішення, розподіляють ролі, змінюють позиції (один пише, інший читає, третій перевіряє). У резуль­таті кожен відчуває себе вмілим, знаючим, здатним (разом з іншими) справитися з будь-яким завданням;
• провідною в освітньому процесі як дошкільного закладу, так і початкової школи повинна стати діалогічна форма спілкування до­рослого з дітьми, що сприяє розвитку в дитини активності, ініціа­тивності, почуття власної гідності і самоповаги.

Відділ освіти молоді та спорту Свалявської райдержадміністрації

Свалявський дошкільний навчальний заклад №13

Інтегроване заняття для старшої групи

«Т. Г. Шевченко. Поет, художник, українець.»

Інтерактивна подорож до музею

Підготувала:

вихователь ст. гр.. Черкес С.В.

Свалява,  2014

МЕТА:

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК.

Ознайомлення з довкіллямрозуміння настроїв переданих у поезії,  вивчення та виразного читання поезій напам’ять.

Образотворче мистецтво: збагачувати активний та пасивний словники, спонукати дітей до постановки  запитань щодо змісту незнайомих слів, до пошуку синонімів.  Виховувати любов до рідної мови. Формувати вміння грамотно говорити.

Звукова культура мовлення: розвивати звукову виразність мовлення: дикцію, інтонацію, темп, та мовне дихання.

МАТЕРІАЛ:  Мультимедійна презентація «Т. Г. Шевченко. Поет, художник, українець.», портрет поета, прикрашений рушником, клей, пензлі, сіль, туалетний папір, коричневий папір, зразок аплікації.

Попередня робота: читання творів Т. Г. Шевченка.

Хід заняття

Любі діти! Сьогодні ми з вами проведемо уявну подорож. Займайте місця.

Рушаймо до віртуального музею якого ми з вами і відправимось.

Близько 200 років тому в убогій хатині в селі Моринці, що на Черкащині, народився маленький хлопчик, якому судилося стати провідною зорею українського народу. Сталося це 9 березня 1814 року. Та невдовзі родина переїхала у с. Кирилівку. Цю хатину сам Шевченко пізніше намалював. Подивіться.(показ картини).  Хлопчик ріс дуже допитливим. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі.

Хто такий кобзар?

Кобза -- це струнний музичний інструмент. А кобзар той, хто на ньому грає. 

Послухайте вірш «Тополя»

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий —

Нащо зеленіє?

Кругом поле. як те море

Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться

Та й голову схилить;

Чабан вранці з сопілкою

Сяде на могилі,

Подивиться — серце ниє:

Кругом ні билини!

Одна, одна, як сирота

На чужині, гине!

Давайте встанемо і спробуємо інсценувати цей вірш, передаючи рухами і мімікою події і настрій поезії.

Внаслідок своєї політичної діяльності і громадянської позиції Т. Г. Шевченко був заарештований та відправлений рядовим у армію із забороною писати та малювати. Але поет не покинув літературної діяльності, та малювання. З під його пера виходить ще багато чудових творів про красу природи України, про нещасливу долю простого люду, та невимовну тугу за батьківщиною.

Я підібрала для вас ще кілька поезій та картин, які,  на мою думку, ілюструють їх. Слухаючи поезію зверніть увагу які рослини згадано у віршах.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Пропоную вам також побути художниками, і зобразити гілочку верби яка прокидається ранньою весною. Як її ще називають?  Подивіться як це вдалося мені.

Для роботи я використала смужки коричневого паперу, клей і сіль та туалетний папір, маленькі шматочки якого я скрутила пальцями в бруньки.

Відріжте тоненьку смужку паперу  і приклейте її до аркуша. Потім зробіть мазки клеєм з обох сторін гілочки і приклейте бруньки. Злегка змажте клеєм довкола бруньок і засипте сіллю. Струсіть залишки солі на інший папір. (Під час роботи надавати індивідуальну допомогу.)

Подивіться, які чудові роботи вдалися вам. Молодці. А тепер послухайте ще кілька слів.

Поет прожив 47 років , і скінчилось його життя у Петербурзі 10 березня.

Похований Кобзар у м. Каневі над Дніпром, як і просив у своєму «Заповіті»

Рядки, які ви зараз почуєте, відобразили найзаповітнішу мрію великого Кобзаря. І втілювати її продовжить ваше покоління.

(Слухання запису "Заповіт" Шевченка)

Дякую вам за увагу і надіюсь, що наша віртуальна подорож вам сподобалася.