Сторінка музкерівника
Музика супроводжує людину все її життя. Д.Шостакович сказав: «В біді, в радощах і відпочинку – музика завжди з людиною. Вона так міцно ввійшла в життя, що її сприймають як належне, як повітря яким дихають. Не замислюючись, не помічаючи… Наскільки бідніше став би наш світ, якби втратив цю чудесну своєрідну мову, яка допомагає людям зрозуміти один одного».
Наше завдання вчити дітей розуміти «цю прекрасну своєрідну мову», постійно розвивати музичний смак. Необхідною умовою формування особистості – це гармонічне поєднання розумового та фізичного розвитку, моральна чистота та естетичне ставлення до життя та музики. Досягти цього можна тільки правильно організувавши музичне виховання дітей.
Естетичне виховання направлене на розвиток вміння дошкільнят сприймати, почувати і розуміти прекрасне, помічати добре та погане, творчо, самостійно діяти, заохочуючись різними видами художньої діяльності.
Одним з самих яскравих способів естетичного виховання – є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, необхідно розвивати в дитині загальну музичну підготовку. Які ж основні ознаки загальної музичності?
Перша ознака музичності – вміння почувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, виявити емоційний настрій, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає зворотну реакцію, знайомить з життєвими явищами, породжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає в нього радість, збудження, а п’єса про хвору ляльку навіює жалість.
Друга ознака музичності – вміння вслуховуватись, порівнювати, оцінювати, це необхідне в елементарно – слухової культурі. Наприклад, діти порівнюють прості особливості музичних звуків (високі та низькі, темброве звучання роялю та скрипки), вчаться розрізняти просту структуру музичного твору (заспів пісні, приспів, три частини п’єси). Визначають виразність контрастних художніх образів – протяжний характер заспіву та енергійний рухливий приспів. Постійно збирається запас улюблених творів. Які діти дуже люблять слухати та виконувати, закладаються основи музичного смаку.
Третя ознака музичності – виявлення творчого ставлення до музики. Слухаючи музику, дитина по своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Діти виконують «Вільний танок», використовуючи вже знайомі танцювальні рухи в різних комбінаціях, та додаючи свої, особливі. Діти імпровізують прості пісеньки.
З розвитком загальної музичності у дітей з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється музичний слух, породжується творче уявлення. Музичне виховання – це комплексний розвиток загальної музичності, формування індивідуальності дитини в цілому.
Тексти дитячих пісень :
Сонечко
Вийди, вийди сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
Вийди, вийди на вершечок
Там побачиш п'ять овечок
І баранчика між ними
Із ріжками золотими,
Будемо ся гріти
Як маленькі діти.
Ой, єсть в лісі калина
Ой есть в лісі калина,
Ой есть в лісі калина,
Калина, калина.
Комарики, дзюбрики, калина.
Там стояла дівчина,
Там стояла дівчина,
Дівчина, дівчина,
Комарики, дзюбрики, дівчина.
Цвіт-калину ламала,
Цвіт-калину ламала,
Ламала, ламала,
Комарики, дзюбрики, ламала.
Та в пучечки в’язала,
Та в пучечки в’язала,
В’язала, в’язала,
Комарики, дзюбрики, в’язала.
Гопачок
Я навприсядки скачу,
Чобітками тупочу.
Тупу-тупу-тупочу -
Наче пташка я лечу.
Гоп! Гоп! Тупочу!
Наче пташка я лечу.
Тілі-тіль, веде смичок
Гарний танець - гопачок
А бандура - "брень-брень-брень"
Танцював би цілий день!
Гоп! Гоп! Брень-брень-брень!
Танцював би цілий день.
Де кобилка, там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
Де кобилка, там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
Гойдалки
Де кобилка, там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
Гойда, гойда, гойдаша
Де кобилка, там лоша,
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша
Де кобилка, там лоша,
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
Гойда, гойда, гойдада,
Дай бабусю пирога,
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога.
Виведу го на моріг,
Тай відкручу правий ріг,
Буду рогом трубити,
А волами робити.
Вплив колискових пісень на дитину
Ще не так давно, існувала добра традиція укладати спати малюка під колискову пісню. Протягом багатьох століть, це було незмінно, але зараз все частіше мамин голос замінює звук телевізора, під який і засипають сучасні діти. А тим часом вплив колискових пісень на дитину дуже велика і значимо. Чому ж мами перестали співати і чого можуть втратити діти?
Магазини завалені розвиваючими іграшками та книжками, які батьки поспішають купити своєму чаду, а тим часом забувають, що йому часом просто необхідно тепло маминих рук, ніжний голос і особливо в кінці дня, коли він також як і ви втомився, і йому хочеться трохи більше уваги і ласки.
Вплив колискових пісень на дитину
Психологи рекомендують майбутній мамі починати співати колискові пісні, ще коли малюк перебуває в утробі. Уже тоді він чує ніжний мамин голос, запам’ятовує його тембр і при народженні легше проходить адаптація.Вплив колискових пісень на дитину важко переоцінити. Скільки б ви їх не співали, їх ніколи не буває багато.
Багато батьків не з чуток знають про те, як часом важко укласти спати малюка. А буває досить просто заспівати йому колискову пісеньку, яка споконвіку вважалося універсальним «снодійним» засобом. Наші предки вважали, що саме з колискових пісень починається виховання дитини, і надавали їм особливе, містичне значення, в яких згадувалися образи таємничих Сну, Дрьоми, вгамувалися, Буки і т.д. Вони не просто допомагали дитині швидше заснути, а й виконували роль заклинань, в яких мати через колискову пісню, просила малюка рости здоровим, багатим, як сказали б зараз — впливаючи на психологічному рівні, через підсвідомість. За старих часів кожна мати свого немовляти складала свою колискову, яку співала тільки йому, і яка вважалася його оберегом на все життя.
Незважаючи на те, що існує багато народних колискових пісень, які дійшли з глибини століть, відомо більше 500 колискових, які написані знаменитими поетами, такими як, Лермонтов, Жуковський, Цвєтаєва та інші. Багато сучасні автори, зірки естради та дитячі поети склали чимало прекрасних творів, які популярні, а це означає, що жанр стає затребуваний.Позитивний вплив колискових пісень оцінили психологи та дитячі лікарі і рекомендують батькам, бабусям і дідусям частіше співати своїм дітям і онукам, навіть не дивлячись на відсутність вокальних даних.
Лікувальний ефект колискових пісень
Починайте співати колискові пісні ще на ранніх термінах вагітності. Це не тільки позитивно впливає на ембріон, а й на майбутню маму. Виявляється, мелодійне спокійне спів, покращує психічний стан майбутньої мами — вагітність протікає легше, і рідше відзначаються прояви токсикозу.Нормалізується артеріальний тиск, а це означає, що дитині надходить більше кисню, сповільнюється ритм серцевих скорочень. Помічено, що після пологів у жінок, які співають колискові пісні, вироблення грудного молока поліпшується, що, безсумнівно, робить позитивний вплив на здоров’я дитини. До того ж, встановлюється більш тісний духовний контакт: дитина менше плаче, швидше заспокоюється.
У ряді випадків, фахівці настійно рекомендують співати своїм дітям колискові пісні. Зокрема, при порушенні функцій головного мозку, брадикардії (зменшення частоти серцевих скорочень), порушеннях дихального ритму і моторики кишечника. Вони виявляються ефективним профілактичним засобом при мовних і рухових розладах, таких як, моторні стереотипи, заїкання, порушення координації, тики.
Одноманітне, монотонне спів допомагає дитині заспокоїтися і швидше заснути. І тут неважливо наявність у мами музичного слуху і вокальних даних, головне в цій справі — ліричне звучання, м’яке, душевне виконання і любов, вкладається в кожне слово, звернене до своєї дитини.
Вплив колискових пісень на розвиток мовлення дитини
Слухаючи мамині колискові пісні, малюк отримує не тільки свої перші пізнання в музиці, а й перші уроки розвитку мовлення. У відповідь на мамине спів він починає по-своєму гуліть, що приводить в дію і розвиває гортань — основний інструмент мовної діяльності. Під впливом колискових пісень розвивається пам’ять дитини, яка запам’ятовує повторювані інтонації, в результаті чого малюк раніше починає розрізняти інтервали між окремими словами. Це сприяє тому, що дитина краще сприймає зміст, і воно для нього стає більш зрозумілим, а отже, і мовні навики виявляться швидше.
Текст народних колискових пісень побудований в основному з іменників і дієслів, які характеризують предмети і їх рух. Досить часто фігурують повтори окремих слів, сполучень, складів. Це збагачує словник дитини, інстинктивно налаштовує на бажання повторити.
Крім усього іншого, в колискових піснях позначається значимість дитини в будинку. Вони ніби оточують і захищають малюка від навколишнього світу, який може нести небезпеку, і налаштовують на теплоту та затишок будинку, в якому його дуже люблять, і ні коли не дадуть в образу.
Обов’язково знайдіть кілька хвилин, щоб заспівати своєму малюкові колискову пісню перед сном.
Українська народна пісня – частина народної медицини
Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії.
Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір, якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…
Наші предки підсвідомо відчували, що колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного. Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут – в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.
Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функція української народної пісні є на рівні психологічному.Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч–на–віч із своєю бідою, душевною травмою. Бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби.
Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи на добрі, красі. Реакцією на розуміння будуть сльози.
В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь. На жаль, зникають українські народні пісні перлини – приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці. А чи варто нехтувати народним досвідом?
«ГІГІЄНА ТА ОХОРОНА ДИТЯЧОГО ГОЛОСУ»
Спів — основний засіб музичного виховання. Він найбільш близький і доступний дітям. Діти люблять співати. Виконуючи пісні, вони глибше сприймають музику, активно висловлюють свої переживання і почуття.
Голос дитини — природний інструмент, яким вона володіє з раннього дитинства. Ось чому спів весь час присутній у житті дитини, заповнює її дозвілля, допомагає організовувати творчі, сюжетні ігри.
При дотриманні гігієнічних умов, тобто при проведенні занять в провітреному приміщенні, на чистому повітрі в суху теплу погоду, спів сприяє розвитку і зміцненню легенів і всього голосового апарату. На думку лікарів, спів є кращою формою дихальної гімнастики.
Гігієна голосу тісно пов’язана з режимом життя і загальногігієнічними правилами. Під гігієною голосу розуміють дотримання людиною певних правил поведінки, які забезпечують збереження здоров’я голосового апарату.
В структурі дитячої захворюваності провідне місце належить захворювань глотки, що, у свою чергу, веде до порушень мови. Гігієна і охорона голосу дітей — тема, яка потребує пильної уваги з боку дорослих. У дітей набагато частіше, ніж у дорослих спостерігаються гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, а також аденоідіти, синусити і отити. Безсумнівно, це безпосередньо пов’язано з особливостями дитячого віку: лімфоїдна тканина глотки (насамперед аденоїди і піднебінні мигдалини) досягає максимального розвитку у віці дитини від 2 до 7 років, а потім з 9-10 років вона піддається поступовій інволюції.
Найчастіше причиною порушення функцій голосового апарату є гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, ангіни (тонзиліт), гострий нежить (риніт), запалення горла (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт) і бронхів (бронхіт). Мовні навантаження і спів рухається у цьому випадку припинити до одужання. Для профілактики запальних захворювань верхніх дихальних шляхів слід уникати переохолодження і гартувати організм.
Педагогам слід проводити відповідну роботу з батьками, знайомлячи їх з дитячими піснями, пояснюючи шкоду крикливого співу, голосної розмови, особливо на вулиці в сиру холодну погоду. Треба попереджати батьків, щоб вони не дозволяли) дітям пити холодну воду, їсти морозиво коли ті знаходяться в розігрітому стані щоб уникнути застуди, захворювань голосового апарату.
Необхідно здійснювати наступні заходи з гігієни та охорони голосу дитини:
- Стежити за рівнем навантаження на голосовий апарат;
- Не допускати зловживання високими нотами, криком під час гри;
- Не допускати великі мовленнєві навантаження, спів під час хвороби;
- Необхідно уникати різкої зміни температури, а також спеки, холоду, пилу тощо;
- З розпаленим голосовим апаратом не можна виходити на вулицю в холодну пору року, необхідно трішки охолонути;
- Рекомендується уникати їжі та напоїв, що подразнюють слизову оболонку горла, — гострого, солоного, надмірно гарячого або холодного;
- У разі хвороби органів голосового апарату необхідно вчасно звертатися до лікаря.
Де кобилка, там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
