Свалява. Свалявський ДНЗ № 13 "Теремок"








Лікар радить, консультує, інформує

Кір — це інфекційна хвороба, збудником якої є вірус. Найчастіше  хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки й школи. Але дорослі та підлітки, яким не робили вакцинацію, також можуть захворіти.

Вірус кору дуже легкий і може розноситися потоком повітря, тому заразитися можна, перебуваючи в одному приміщенні з хворим. Але швидко гине в зовнішньому середовищі і не передається через побутові предмети (постіль, одяг) або третіх осіб, які контактували з інфікованими.

На кір хворіють лише люди, і зараження відбувається тільки від людини до людини.

Перші півроку після народження дитина має материнський імунітет від кору, але ближче до року він слабшає і необхідна вакцинація. Якщо ж мати дитини не хворіла й не робила щеплення, дитина імунітету не матиме.

Основні симптоми

Зазвичай на кір хворіють один раз. Повторні випадки трапляються вкрай рідко.

«Заразитися може будь-яка людина, що не має імунітету. Симптоми кору: висока температура, нежить, кашель, висип, іноді блювання й пронос. Часто ускладнюється пневмонією та може викликати ураження головного мозку», — повідомляє МОЗ.

Вірус кору послаблює імунітет і знижує здатність організму боротися з іншими хворобами. Від моменту зараження до захворювання минає від 7 до 21 дня. Це прихований період хвороби.

У період захворювання починається висока температура, сильний головний біль, нежить, відсутність апетиту й слабкість. Потім — нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, інколи гнійні виділення). Рожеві крапкові висипання з’являються на другий-третій день. На слизовій оболонці ясен, щік та губ — білуваті цятки. Їх можна побачити ще до появи висипу на тілі.

На 4-5 день хвороби на шкірі голови, обличчі, за вухами з’являється висип, пізніше розповсюджується на тіло, руки й ноги. Зазвичай виглядає як дрібні рожево-червоні цятки і пухирці, що поступово перетворюються на більші плями. У цей період стан хворого може погіршуватися. Висип зникає у зворотньому з появою порядку. Відтак стан хворого починає покращуватися.

Профілактика та лікування

Основним способом профілактики є вакцинація, яка і забезпечує захист від кору. В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи. Вакцину закуповує Міністерство охорони здоров’я через міжнародні закупівлі ЮНІСЕФ за бюджетні кошти. Останнім часом батьки дедалі частіше відмовляються від вакцинації дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Туберкульоз в Україні: виліковна хвороба з «аурою непристойності»

Якщо ж дитина чи доросла людина захворіла, хворого обов’язково ізолюють, а також роблять дезінфекцію приміщення. Якщо дитина хворіє без ускладнення, лікування можна проходити вдома, дорослих зазвичай госпіталізують.

Висип не лікують. Спочатку тіло вкривається висипаннями повністю, стає червоною плямою, згодом висип зникне. Розчісувати його не можна — можуть утворитися рани. Лікарі радять також не мочити і не розтирати висип. Поки він не зійде, варто залишатися в ліжку.

Результат пошуку зображень за запитом "медична сторінка днз"

Бути батьками складно і дуже відповідально. І на першому місці завжди стоїть здоров'я дитини. Але як вберегти своє чадо від хвороб та та небезпеки не обмежуюючи його інтересів?

Тут ми спробуємо відповісти на це непросте запитання, та дати ряд порад про догляд за дошкільником.

 

 

 

Рекомендований режим дня для дошкільнят.

Пов’язане зображенняРозклад має велике значення, як з психологічної, так і з фізіологічної точки зору. Маленькі діти дуже легко звикають до певного розпорядку дня. Якщо їх годують, вкладають спати, йдуть на прогулянку в один і той самий час, то ніяких труднощів не виникає - вони не вередують і зберігають протягом дня спокійний і рівний настрій.

Важливо зробити так, щоб режим дня, передбачений в дитячому саду, збігався з домашнім, оскільки в дошкільному віці закладається фундамент фізичного і психічного здоров’я.

Варто також наголосити на тому, що режим дня для дитини, це можливість для батьків викроїти час для себе без неочікуваних візитів малечі.

Режим дня потрібен дитині для організації її життєдіяльності і перемикання з одного виду діяльності на інший.

Розпорядок дня складається з таких видів діяльності:

• Період відпочинку і сну;

• Прийом їжі;

• Прогулянка;

• Заняття і навчання.

Проведення перерахованих заходів систематично в однаковий час позитивно позначається на стані здоров’я дітей. Тому педіатри наполегливо радять дорослим зробити все можливе для дотримання режиму своїми дітьми.

Правильна організація режиму відіграє величезну роль в попередженні захворювань.

Дітей важливо привчати до виконання правил розпорядку дня з найбільш раннього віку. Тоді у них легко формуються звички до організованості, дисципліни, порядку, правильному відпочинку. Прагніть до того, щоб дотримуватися режиму щодня.

Малюки до 5-6 років вкрай швидко адаптуються до встановленого розпорядку і нормально реагують на нього. Чим молодший малюк, тим комфортніше йому в умовах правильного режиму. Малюки, які живуть за суворим розпорядком ростуть врівноваженішими, впевненими в собі, оскільки будь-яка несподіванка не приводить їх до стресових станів.

Правила “НЕ” для дитячого режиму:

У режимі обов’язково виконувати два головних “НЕ”:

1. Не скорочуйте сон малюка;

2. Не проводьте навчальні та розвиваючі заходи після 19 годин.

У такому випадку дорослі зможуть зберегти і поліпшити стан здоров’я і здібності малюка до навчання на багато років.

Найраціональніший режим для дошкільнят:

7.00 – 7.30 – пробудження, гімнастика, водні процедури;

8.00 – 8.30 – час першого сніданку;

9.00 – 10.00 – навчальні заняття;

10.00 – час другого сніданку;

10.20 – 12.00 – прогулянки на вулиці;

12.30 – 13.00 – час обіду;

13.00 – 15.00 – денний відпочинок;

15.30 – час полудня;

16.00 – 18.00 – ігрова активність, прогулянки та розваги на вулиці, навчальні заходи;

18.30 – 19.00 – час вечері;

19.00 – 20.30 – ігри, самостійні види діяльності;

21.00 – підготовка і відхід до сну, сон.

 

Корисний для здоров’я малюка денний сон, тривалість якого повинна бути 1-2 години. Часто трапляється так, що до семи років, а іноді й раніше багато малюків відмовляються від сну в денний час. Батьки повинні зробити все можливе, щоб дитина в обід просто відпочила від активності:

• Почитала;

• Просто помріяла;

• Полежала на ліжку;

• Поиграла в пасивні гри.

Недостатня кількість відпочинку негативно позначається на здоров’ї крихітки, її настрої, здібності до навчання і розвитку.

Прогулянки:

Перебування на повітрі – одне з основних занять малюка. Фізична активність важлива як для збереження здоров’я, так і для настрою.

Гуляти з дітьми потрібно кожен день і за будь-якої погоди. Малюки не мерзнуть на вулиці через достатнью активність. Перебування на вулиці – прекрасний спосіб загартовування. Вплив повітря на дитячий організм:

• Поліпшуються і прискорюються обмінні процеси;

• Стимулюється робота серцево-судинної системи;

• Нормалізується дихання;

• Підвищується стійкість організму до інфекцій.

Зайве навантаження малюка заняттями негативно відіб’ється на його здоров’ї. Як правило, це проявляється трохи пізніше в таких формах:

• Неврози;

• Зниження імунітету;

• Порушення сну.

Важливо не забувати про те, що у малюка повинно залишатися деяка кількість часу, щоб пограти самостійно.

Батьки повинні приділятиособливу увагу виконанню режиму дня своєї дитини. Тоді у неї будуть формуватися позитивні риси характеру – організованість, самостійність, дисциплінованість, впевненість в своїх силах!

 

Харчування

Результат пошуку зображень за запитом "харчування для дошкільнят"

 

Проблема як нагодувати дитину, підняти її апетит турбує багатьох батьків. Часто під час годування доводиться використовувати різноманітні ігри, маніпуляції, вмовляння. Тут деякі діти мають сформований сценарій: мама спершу вмовлятиме, потім докорятиме, а далі візьме ложку й сама погодує. Вдаємось до спокою, винахідливості й... змінюємо сценарій (ігри під час їжі подано наприкінці).

Намагайтеся не годувати дітей, які вміють і вже за віком мають їсти самі. Іноді ми, поспі­шаючи, таким чином економимо час, намагаю­чись прискорити саме дійство, іноді бережемо свої зусилля та чистоту столу, кухні, одягу. Але в той же час, годуючи вже практично самостій­них дітей, ми закріплюємо в їхній підсвідомості роль: «ти маленький, а маленьким бути вигід­но», гальмуємо розвиток моторики й не дає­мо сформуватися потрібним міжпівкульним зв'язкам — тобто заважаємо гармонійному розвитку мозку.

Під час маніпуляції «Хочу — не хочу. Буду це; ні, не це» застосуйте ще один прихований хід — вибір без вибору: «Ти будеш яйце чи вівсянку? Кашу з маслом чи сиром?» Також обумовте заздалегідь меню й намагайтеся бути послідовними. Якщо вже оголосили: «Є тільки це», — дотримуйтеся свого батьків­ського слова.

Батькам на замітку:

помаранчевий і жовтий кольори пришвид­шують обмінні процеси й збуджують апетит;

• якщо малюк бере ложку лівою рукою, по­спостерігайте (шульга — це норма). Провідна рука буде визначена тільки до чотирьох років. За можливості, учіть їсти й правою, і лівою руч­кою;

• під час хвороби дитині корисніше поспати, ніж поїсти;

• дитина-одинак звикла, що весь світ для неї, не потрібно ні з ким ділити їжу, іграшки, увагу. Щоб у майбутньому дружина або чоловік не дорікали в егоїзмі, учіть ділитися цукерками й піклуватися про інших;

• коли малюк намагається поділитися, не го­воріть: «Ні, залиш собі». Адже наступного разу може й не запропонувати, думаючи «Усе одно відмовляться».

Ігри під час їди:

•навіщо їсти? Як навіщо? Машинки заправля­ються бензином — і ми на заправці. А налийте-но мені повний бак супу!

•гра «Їмо ознаки». Придумайте різні ознаки продуктам, що починаються із певної літери. Наприклад, у супі бачимо картоплю. Перша буква «к» — «краса». Морква — «м» — «му­дрість», броколі — «б» — багатство. Діти ра­діють, шукають,дізнаються нові властивості... та їдять;

•зробіть страву красивою — їсти приємно, коли на тарілці щось «надзвичайне». Наприклад, викладіть із сухих продуктів мандали, ві­зерунки, У каші-пюре можна провести ложкою сліди машин, тракторів, танків, намалювати літери (заодно й алфавіт вивчити);

•запропонуйте погодувати маму-бабусю-няню. І дитя відчуває себе дорослим (розвивається інстинкт піклування й моторика);

•покладіть на дно тарілки їстівний сюрприз, який можна буде розгледіти, коли відкриється денце;

•дітям, які небагато їдять, запропонуйте гру в ресторан (напишіть разом меню, накрийте стіл...);

• купіть нову тарілочку з малюнком на дні й виделку. Або різні в наборі, щоб дитина могла відгадувати, а що ж там під їжею сьогодні.

Пов’язане зображення

 

Як запобігти харчовим отруєнням

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

Пов’язане зображення

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
- перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов'язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

 

Загартовуівння

 

Результат пошуку зображень за запитом "загартовування дітей "

 

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

  • прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
  • провітрювання дитячої кімнати та спальні;
  • обливання;
  • обтирання;
  • вмивання прохолодною водою.

    У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

    Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

    Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.

    Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

    Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

    Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

    Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

    Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.

    Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

    Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

    Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

    Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

    Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

    Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

    Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.

    Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

    Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

    Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

 

Тиждень

Засоби для розтирання дитини

Перший

Суха рукавиця

Другий

Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій

Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури

Четвертий

Масажна щітка

 

 

 

 

 

    Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.

    Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

    Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

    Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

    Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.

    Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

    Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.

    Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

    Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

  • температура повітря вище +30 °С;
  • усі форми диспепсії;
  • кишкові інфекційні захворювання;
  • гострі запальні захворювання.

    Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

    Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

    Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.