Фізичне виховання дитини в умовах установ для дітей раннього і дошкільного віку є важливим і відповідальним завданням суспільного виховання, тому що всі діти, починаючи з самого раннього віку, повинні рости здоровими, міцними, гармонійно розвиненими і здатними до навчання. Саме в дошкільний період дитина є найрухливішою, відповідно формується здоров'я, загальна витривалість, працездатність, активна життєдіяльність та інші якості, необхідні для всебічного гармонійного розвитку особистості. Цей вік є найсприятливіший для загартовування організму(стаття про загартовування знаходиться за посиланням http://dnzteremok.klasna.com/uk/site/doctor.html), оволодіння елементарними життєво необхідними руховими вміннями та навичками.

До моменту вступу до школи діти повинні оволодіти певним запасом рухових вмінь і навичок, які дозволять їм адаптуватися до нових умов і вимог наступного етапу життя, допоможуть успішніше засвоювати шкільну програму не тільки на перших, але і на наступних етапах навчання.

Перед фізінструктором поставлені наступні завдання:

·навчально-тренувальні та сюжетні;

·тематичні;

·фізкультурно-пізнавальні;

·ігрові;

·оздоровчі.

Так як провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра, та заняття з фізичного виховання в нашому садочку проводяться з використанням рухливих ігор, на заняттях використовується спортивний інвентар (м'ячі, обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та спортивне обладнання (колода, спортивна драбина)

На заняттях діти виконують:

- загально-розвивальні вправи (біг, стрибки...) з поступовим збільшенням навантаження;

- вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);

- вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м'язові групи з поступовим розподілом навантажень;

- рухливі ігри.

В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.

Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.

Поради батькам:

·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...

·Грайте з дитиною в рухливі та #спортивні ігри;

·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;

·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

#Спортивні ігри

1. Баранець

Гру можна проводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається "баранець". Решта - його "хвостики". Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок, у якому першим стоїть "баранець".

За сигналом "хвостики" починають бігти за "баранцем", а той намагається доторкнутися лозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього "баранець" то прискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсім зупиняється.

"Хвостики" намагаються не "відриватися" від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, до кого баранець доторкнувся або хто "відірвався" від ланцюжка, вибуває з гри. Перемагає той, хто найдовше протримався "хвостиком". Потім він стає "баранцем".

2. Бездомний заєць

Гравці, крім двох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один із гравців - "заєць", інший - "вовк". "Заєць", який тікає від "вовка", ховається в середину пари. Той, до кого "заєць" став спиною, стає "безпритульним зайцем". Якщо "вовкові" вдається наздогнати "зайця", вони міняються ролями.

3. Бій півнів

На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна навпроти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу підіймає), руки кладе за спину. За сигналом "півні" починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.

Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.

Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.

Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.
Гра сприяє розвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вміння оцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети.

4. Білки, жолуді, горіхи

Дітей розподіляють на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола на всій території майданчика. Кожен гравець у колі дістає назву: "Білка", "Жолудь", "Горіх". Одного з дітей вибирають ведучим.
На виклик учителя "Горіхи!", "Білки!" або "Жолуді!" діти швидко міняються місцями в різних колах, а ведучий намагається зайняти місце в одній із трійок, дістаючи назву гравця, який вибув. Учень, що залишився без місця, стає ведучим. Перемагають діти, які жодного разу не були в ролі ведучого.

5. Бузьки (українська народна гра)

Усі учасники гри малюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стають у них на одній нозі. Учитель говорить: "Бузьки полетіли!". Всі учасники гри бігають по майданчику, махають "крилами".
Учитель забирає одне "гніздо" і говорить: "Бузьки прилетіли!". Всі учасники займають будь-які "гнізда" і стоять на одні нозі. Хто не має "гнізда" і не може стояти на одній нозі - вибуває з гри.

6. Виклик номерів

Усі гравці діляться на дві команди і стають в одну шеренгу. У кожній команді вчитель рахує по порядку всіх гравців. Потім називає номер. Гравці, у який цей номер, виконують рухові дії (наприклад, біжать, перестрибують тощо). Команда, гравець якої першим виконає рухову дію, отримує очко.

7. Вище землі

Гравці довільно займають місця на майданчику чи у спортивному залі. Вибирають ведучого.
За сигналом ведучий намагається наздогнати когось із гравців і доторкнутись до нього рукою. Той гравець, до якого доторкнулись, зупиняється і голосно говорить: "Я ведучий!"
Щоб не впіймав ведучий, можна стати "вище землі" (тут у пригоді стануть гімнастичні лави, драбини, кінь, козел, перекладина, бруси і т.д.). Стояти "вище землі" можна 5 секунд, потім знову треба перебігати.
Коли гравець стає "вище землі", ведучий відходить від нього на 2 м і говорить: "Раз, два, три з цього місця зійди!", і гравець має перебігти з цього місця на інше.

8. Вітер і флюгер

Учитель спершу з'ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, а потім пропонує їм таку гру.
Учитель - "вітер", учні - "флюгери". Коли вчитель говорить: "Вітер дме з півдня", "флюгери" повертаються на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коли вчитель каже: "Вітер дме зі сходу" - "флюгери" повертаються на схід. Якщо вчитель говорить: "Буря", "флюгери" обертаються на місці, "штиль" - усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить найменше помилок.

9. Влуч м'ячем

Діти шикуються в коло на майданчику, у центрі стоїть учень із маленьким м'ячем у руках. Він підкидає м'яч угору і називає ім'я будь-кого з дітей. Усі швидко розбігаються, а учень, ім'я якого назвали, намагається спіймати м'яч. Як тільки учень спіймав або взяв м'яча, він голосно вигукує : "Стій!". Усі зупиняються, а ведучий кидає м'яча у будь-кого, намагаючись влучити в ноги. Той, у кого влучили, стає ведучим. Якщо йому не вдається влучити у когось з гравців, то він швидко піднімає м'яча, бере його в руки і знову вигукує "Стій!" дітям, які в цей час тікають від нього.
Якщо ведучому не вдасться за три кидки в кого-небудь влучити, гра повторюється спочатку.

10. Влуч у мішень

Учні утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримає в руках малий м'яч, посередині майданчика лежить великий м'яч.
Учитель дає сигнал, після чого всі водночас кидають свої м'ячі у великий м'яч, намагаючись зсунути його на бік суперника. Коли м'яч буде зрушено, гравці збирають свої м'ячі й стають на місця; гра продовжується.
Виграє команда, яка більше разів зрушить м'яч суперника.

11. Клас, струнко!

Учитель стоїть обличчям до дітей, які вишикувалися в одну шеренгу. Він подає команди. Команда виконується тільки в тому разі, коли перед нею вчитель говорить слово "клас". Той, хто помиляється, робить крок уперед, але продовжує грати. Гра триває не більше трьох хвилин. Після її закінчення вчитель називає найбільш уважних. Згідно з правилами гри, крок уперед роблять і ті гравці, які не виконали своєчасно правильної команди.

12. Мисливці і качки

У центрі креслять велике коло. Гравців розраховують на перший - другий, і перші номери входять у коло. Перші номери - "качки", другі - "мисливці"; другі одержують м'яч - волейбольний або баскетбольний.
Мисливці перекидають м'яч один одному, намагаючись влучити ним у тих качок, які ближче до м'яча. "Качка" виходить з гри, якщо в неї поцілили м'ячем. Гра триває, доки не буде вибито всіх „качок". Після цього гравці міняються ролями. Виграє команда, яка витратить менше часу або за призначений час "виб'є" більше гравців другої команди.
Правилами гри "мисливцям" не дозволяється вступати всередину кола, а "качки" не мають права покидати його.
Влучання зараховується, якщо м'яч торкнувся будь-якої частини тіла, крім голови, і м'яч при цьому не відскочив від підлоги або від іншого партнера.
У процесі гри треба добиватися колективності дій гравців, використовуючи якнайбільше передач між партнерами. В окремих випадках доцільно самому керівникові взяти участь у грі.

13. Білі ведмеді

Креслять невелике коло. Це "крижина". Решта простору - "море". Його на майданчику обмежують лініями. Обирають ведучого - "білого ведмедя". Решта гравців - "ведмежата". "Ведмідь" іде на крижину, "ведмежата" розташовуються довільно по всьому майданчику.
"Ведмідь" кричить: "Виходжу на ловлю!", біжить з крижини в море і починає ловити "ведмежат". Як тільки піймає кого-небудь, відводить його на крижину. Потім ловить друге "ведмежа". Кожна пара пійманих, узявшись за руки, допомагає ловити інших. Наздогнавши кого-небудь, вони швидко з'єднують руки так, щоб пійманий гравець опинився між руками. Після цього вони кричать: "Ведмідь, на допомогу!" "Ведмідь" підбігає і "квачить" пійманого. Гра триває доти, поки не переловлять усіх "ведмежат". Гравець, якого піймали останнім, вважається найспритнішим і наступного разу стає "білим ведмедем".
Згідно з правилами гри пари можуть ловити гравців, тільки оточивши їх руками; забороняється під час ловлі хапати гравців; гравці, які вибігли за межі „моря", вважаються пійманими і стають на крижину; "ведмежа", оточене парою гравців, має право вислизнути з обіймів, поки його не "поквачив" "ведмідь"; якщо "ведмідь" піймає першу пару „ведмежат", то сам більше не ловить, а тільки "квачить".